ОРІЄНТАЦІЯ У ПРОСТОРІ
ОРІЄНТАЦІЯ У ПРОСТОРІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП
Під час роботи на корекційної-розвивальних заняттях фахівці ІРЦ приділяють значної уваги формуванню та розвитку просторових уявлень дітей.
Просторове орієнтування – це складний системний механізм, в основі якого лежать процеси сприймання та уявлення, беруть участь зоровий, слуховий, кінестетичний аналізатори (відчуття положення і руху тіла та його частин).
ЗАВДАННЯ полягає у:
знанні власного тіла;
розрізненні просторових ознак і відношень предметів;
сприйманні простору й оцінювання відстані;
визначенні віддаленості предмета та його місцезнаходження;
орієнтуванні в просторі;
визначенні просторових відношень між предметами.
Умовно можна виділити наступні ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПРАКТИЧНОГО ОРІЄНТУВАННЯ У ПРОСТОРІ:
I етап- орієнтування «на себе»: вміти розрізняти і правильно називати частини свого тіла, їх розташування, орієнтуватися у кімнатах, розрізняти ознаки предметів за допомогою зору, орієнтуватися із залученням дотику, слуху, нюху.
ІІ етап - орієнтування «від себе» (точка відліку - власне тіло): мати уявлення про верхню і нижню, передню і задню, праву і ліву сторони тіла, ознайомлення з поняттями: далеко, близько тощо.
ІІІ етап - орієнтування «розташування»: словесне позначати розташування предметів у найближчому просторі з точкою відліку від себе, знаходити, пересуватися в у названих напрямках, визначати сторони предметів.
IV етап - орієнтування по схемі: визначати напрямок розташування предметів, що знаходяться на значній відстані від них, позначати розташування предметів відносно один одного в навколишньому середовищі (стоїть, висить, тощо); позначити напрям руху.
V етап - самостійне складання схем простору: подумки уявляти себе на місці, порівнювати розташування предметів у реальному просторі з їх відображенням у дзеркалі, використовувати та позначати просторові відношення прийменниками і прислівниками, виділяти в навколишньому просторі предмети, які є орієнтирами.
Просторова орієнтація запорука успішного навчання. Розвиток просторових навичок має бути систематичним. Від того, наскільки точно дитина сприймає навколишній світ, як вона у ньому діє, залежить точність і адекватність її уявлень про цей світ.
