ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧНЯМ З ООП ТА ПРОБЛЕМНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧНЯМ З ООП ТА ПРОБЛЕМНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
У роботі з дітьми, які мають особливі освітні потреби (ООП) та проявляють проблемну поведінку, важливо не лише розуміти причини такої поведінки, а й знати, як правильно реагувати, щоб допомогти дитині адаптуватися до соціуму та навчального середовища.
Практичні поради для педагогів та психологів
1. Використовуйте метод "АВС" для аналізу поведінки
Щоб зрозуміти, чому дитина поводиться певним чином, проаналізуйте три етапи:
A (Antecedent) – що передувало поведінці? (завдання, ситуація, втома, стрес)
B (Behavior) – як саме проявилася поведінка? (агресія, втеча, відмова)
C (Consequence) – яка була реакція оточення? (догана, увага, ігнорування)
Цей аналіз допоможе зрозуміти тригери та скоригувати поведінкові стратегії.
2. Використовуйте "Карту успіху"
Створіть для дитини персоналізовану картку з її досягненнями. Навіть маленькі успіхи потрібно підкреслювати:
"Сьогодні ти спокійно дочекався своєї черги – чудово!"
"Молодець, що попросив допомогу словами, а не криком!"
3. Дотримуйтеся принципу "5 похвал – 1 зауваження"
Щоб дитина почувалася впевненіше, співвідношення похвали до зауважень має бути 5:1. Замість того, щоб лише вказувати на помилки, звертайте увагу на позитивні моменти.
4. Запровадьте систему візуальної підтримки
Для дітей із розладами спектра аутизму (РАС), СДУГ або емоційно-вольовими порушеннями важливо мати чітку структуру дня.
Використовуйте піктограми або графік дня з малюнками, щоб дитина знала, що і коли відбуватиметься.
Використовуйте "Правила класу" у вигляді картинок, а не лише тексту.
5. Введіть "Час на паузу"
Якщо дитина перевозбуджена або збуджена, не варто змушувати її одразу повернутися до завдання.
Виділіть куточок для відпочинку (сенсорна зона або "місце спокою").
Запропонуйте легкі вправи на саморегуляцію:
Глибоке дихання (3 вдихи носом, 5 секунд затримка, повільний видих).
Вправа "Гаряча долоня" (уявити, що в руках гаряча чашка – дитина дує на неї, щоб охолодити).
Сенсорна іграшка або м'ячик-антистрес.
6. Навчайте альтернативним способам вираження емоцій
Замість агресії або крику допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої почуття:
Використовуйте емоційні картки ("Я злюся, коли…", "Мені сумно, тому що…").
Грайте в ситуаційні рольові ігри ("Як попросити допомогу?", "Що робити, коли ти сердитий?").
Покажіть, як правильно реагувати на неприємності (наприклад, "Можна сказати: 'Мені сумно', а не кричати або бити").
7. Додайте "Я-повідомлення" у спілкуванні
Замість наказів та звинувачень використовуйте м’які формулювання:
"Ти знову все псуєш!"
"Мені сумно, коли ти розкидаєш речі. Давай разом їх зберемо".
8. Розвивайте самоконтроль через гру
Гра – ефективний спосіб навчання. Деякі корисні ігри:
"Чарівна паличка" – дитина має залишатися нерухомою, поки в руках паличка (тренує контроль).
"Вгадай емоцію" – вчить розпізнавати та розуміти емоції інших.
"Червоно-жовто-зелений" – варіація "Світлофора", де кожен колір – це емоційний стан (червоний – злий, жовтий – хвилюється, зелений – спокійний).
9. Формуйте середовище успіху
Щоб дитина не почувалася "поганою", дайте їй можливість досягати успіху в тій сфері, де вона сильна (малювання, конструювання, музика). Це зміцнить її самооцінку.
10. Співпрацюйте з батьками
Батьки мають знати про методи, які працюють у школі, щоб продовжувати їх удома.
Проводьте короткі зустрічі або консультації.
Надсилайте короткі звіти з позитивними досягненнями дитини.
Діліться техніками саморегуляції, які можна використовувати вдома.
Головне правило: дитина не "погана" – вона просто ще не вміє контролювати свої емоції та поведінку. Наша місія – допомогти їй навчитися!
А як ви підтримуєте дітей з ООП у своїй практиці?
