Тверда їжа та мовлення. Зв'язок.
Часто можна почути: «А при чому тут їжа, якщо ми говоримо про мовлення?» Насправді — зв’язок дуже тісний! Навичка жування ще до того, як дитина починає говорити, розвиває рухливість мовленнєвих органів малюка.
Жування твердої їжі є свого роду «тренажером», який готує мовленнєвий апарат до оволодіння мовленням. У процесі жування м’язи нижньої щелепи, язика та щік багаторазово тренуються і таким чином готуються до процесу говоріння. Щоб вимовити звук, потрібна чітка, контрольована робота язика. А це неможливо без досвіду активного жування.
Приблизно в 7-12 місяців у дітей формуються навички кусання та жування, удосконалюються рухи язика, а також розвивається вміння переміщати язиком їжу до зубів. Якщо дитина довго їсть лише пюре або м’яку їжу, це може вплинути на прикус, формування звуків і навіть дихання.
Як навчити дитину жувати, щоб в подальшому мінімізувати проблеми з мовленням:
1. Почніть з ніблера. У сіточку кладуть шматочки фруктів чи овочів, і малюк їх «жує». У процесі «жування» малюк відкушує дрібні шматочки без загрози подавитися. При цьому тренується навичка жувати.
2. Чашка замість пляшечки. Спробуйте якомога раніше привчати дитину пити не з пляшечки, не з поїльника, а з чашки, тоді їй доведеться освоїти нові необхідні рухи губами та язиком. Всі ці рухи сприятимуть розвитку артикуляційного апарата.
3. Переходьте до менш подрібненої їжі. З дорослішанням дитини поступово переходьте від їжі, перемеленої блендером у кашку, до їжі, розім’ятої за допомогою виделки. Подрібнюючи їжу, поступово залишайте у тарілці більші шматочки.
Так ви зможете навчити дитину жувати, що дозволить уникнути проблем із ковтанням, а також сприятиме розвитку артикуляційних м’язів.
Якщо ви помітили, що дитина довго не може навчитися жувати, або має проблеми з ковтанням, то варто проконсультуватися з фахівцем.
Світлана Застука
