ЧОМУ ДИТИНА НЕ РОЗПОВІДАЄ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЩО З НЕЮ СТАЛОСЯ
ЧОМУ ДИТИНА НЕ РОЗПОВІДАЄ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЩО З НЕЮ СТАЛОСЯ
Дитина не розповідає батькам про те, "що сталося", тому що, можливо, думає:
️ Батьки все одно не повірять
️ Я впораюся САМА.
️ НЕ ВВАЖАЮ ЦЕ ВАЖЛИВИМ.
️ БАТЬКИ розсердяться.
️ Батьки засмутяться.
️ БАТЬКИ ВСЕ ОДНО НЕ ЗАХИСТЯТЬ.
️ БАТЬКИ розчаруються.
️ БАТЬКИ потім замучать контролем, питаннями, тривогою або порадами.
️ Батькам (або одному) ЗАШКОДИТЬ РОЗПОВІДЬ.
️ Батькам все одно НЕ ЦІКАВО.
Що ми можемо робити:
Любити безумовно та безоціночно
Вчитися контейнувати емоції дитини
Намагатися, якщо дитина хоче говорити - слухати, не перебиваючи і не даючи порад, доки не попросить.
Пам'ятати, що життя дитини це не тільки навчання.
Усвідомлювати, що дитина спирається на нашу дорослість, силу і стійкість - якщо вона відчуває, що ми - дорослі і сильніші за будь-який її біль, істерику, страх - їй легше нам довіритися.
Самим пам'ятати і нагадувати дитині - що помилки - частина успіху та досвіду.
Дитина для нас важлива, незалежно від її успішності та незручності. Дитина не стане менш цінною, якщо вона закричить в "неналежному місці", якщо ми дізнаємося, що вона програла в змаганнях чи не здала контрольну роботу.
При всій втомі і завантаженості - намагатися створювати домашні ритуали - хвилинки близькості. Цікавтеся як минув її день, що її засмутило, а що потішило.
Займатися своїм потенціалом, щоб не залежати від успішності дитини.
Говорити про те, що для вас неймовірно важлива безпека і стан дитини.
Пам'ятати, що для дитини часто не очевидна наша Любов - намагатися її проявляти словами та діями.
Поважати вибір дитини, її погляди та цінності.
Автор: Світлана Ройз
